Технологія
виробництва м’яса курчат-бройлерів.
1.
Основні принципи технології виробництва м’яса.
2.
Характеристика цехів.
1.Технологічний
процес виробництва м’яса має бути організований таким чином, щоб забезпечити
максимальну продуктивність птиці і рівномірне протягом року виробництво м’яса.
Сучасне промислове виробництво м’яса бройлерів ґрунтується на таких основних
принципах : використання птиці сучасних високопродуктивних м’ясних кросів;
вирощування і утримання птиці у пташниках, обладнаних енергозберігаючими
системами; створення оптимального мікроклімату та режимів освітлення; виконання
виробничих процесів згідно технологічних графіків і карт; годівля повно
раціонними комбікормами; суворе дотримання ветеринарно-санітарних вимог;
комплектування виробничих площ за принципом «все зайнято – все порожньо».
2.Бройлерне
господарство із замкнутим циклом виробництва має такі основні цехи :
батьківського стада, інкубації, вирощування ремонтного молодняку, вирощування
бройлерів, забійний.
2.1.
Робота цеху батьківського стада.
Батьківське
стадо призначене для виробництва інкубаційних яєць і одержання курчат
бройлерів. Курей батьківського стада утримують на глибокій підстилці, на
комбінованій підлозі і у кліткових батареях. Батьківське стадо курей
комплектують ремонтним молодняком з таким розрахунком, щоб забезпечити
рівномірне надходження яєць для інкубації та цілорічного вирощування курчат
бройлерів. Кури м’ясних кросів несуться нерівномірно. Найвища несучість у перші
4-5 місяців, потім вона поступово знижується і до 16-18 місячного віку
становить менше 40%. Тому щоб забезпечити рівномірне надходження інкубаційних
яєць, батьківське стадо комплектують багаторазово від 4 до 12 разів на рік. У
17-20 тижневому віці переводять у підготовлені пташники для дорослої птиці, які
розділені перегородками на секції місткістю 500-2000 голів. Півнів переводять
за 1-2 дні раніше. Курей розміщують по секціях при статевому співвідношенні
1: 9-10
із щільністю посадки 5-5,5 голів на 1 метр квадратний площі. У 26 місячному
віці частину курей вибраковують. Пташники обладнують гніздами з розрахунку 1
гніздо на 5-6 курок. Оптимальний розмір гнізда : ширина
30 см,
глибина – 40 см, висота – 30 см. Яйця збирають 4-5 разів на день. У пташнику
температура повітря 16-18 градусів, відносна вологість 60-70%. У літню пору
року температура не повинна перевищувати 25-30 градусів. Освітлення – важливий
фактор. Дуже повільне збільшення світлового дня зменшує нарощування несучості і
навпаки швидке збільшення світлового дня викликає високу інтенсивність несучості
в ранньому віці курей. При цьому кури несуть дрібні яйця непридатні до
інкубації.
Світловий
режим для м’ясних курей.
Вік
|
Тривалість світлового дня, год
|
Інтенсивність освітлення, лк
|
20
|
10
|
10
|
21
|
11
|
10
|
22
|
12
|
10-15
|
23
|
13
|
20
|
24
|
13
|
20
|
25
|
14
|
20
|
26-27
|
14
|
25-30
|
28-42
|
15
|
25-30
|
43-60
|
16
|
25-30
|
1.2
. Цех виробництва ремонтного молодняку.
Виробництво
ремонтного молодняку – це технологічний процес отримання курочок і півників для
заміни батьківського стада. Цех комплектують добовим молодняком : курочками
материнської форми та півниками – батьківськими. Для заміни однієї голови на
вирощування приймають 1,5 курочок і 3 голови півників. Перед розміщенням
чергової партії птиці приміщення попередньо підготовлюють. Профілактична
перерва 14 днів. З пташника видаляють підстилку і послід, очищають
устаткування. Стіни, інвентар миють 2%-ним розчином кальцинованої соди. Потім
проводять вологу дезінфекцію 5%-ним гарячим розчином їдкого натру, або
формаліну з розрахунку 1 л на 1 метр квадратний, тривалість експозиції – 12
годин. Підлогу посипають сухим гашеним вапном – пушонкою 0,5 – 1 кг на 1 метр
квадратний, настеляють підстилку шаром 7-10 см.
Температура
і вологість повітря при вирощуванні ремонтного молодняку.
Вік курчат
|
Температура
|
Відносна вологість
повітря, %
|
|
у приміщенні
|
під брудером
|
||
1
|
28-26
|
35-30
|
40-60
|
2-4
|
24-22
|
29-24
|
60-70
|
5-6
|
21-20
|
-
|
60-70
|
7-20
|
18-16
|
-
|
60-70
|
Режим освітлення при вирощуванні
ремонтного молодняку.
Вік
птиці, діб
|
Тривалість
світлового дня, год
|
Освітленість,
лк
|
1-2
|
23
|
80-110
лк під брудером
10-20
лк у пташнику
|
3
|
19
|
|
4
|
16
|
|
5
|
14
|
|
6
|
12
|
30-60
лк під брудером
10-20
лк у пташнику
|
7
|
11
|
|
8
|
10
|
|
9
|
9
|
|
10-39
|
8
|
10-20
лк
|
Особливості
вирощування ремонтних півнів.
Півнів у
інкубаторі мітять, припалюють шпори, обрізують кігті на 2-х внутрішніх пальцях.
Для одержання добрих півнів велике значення має щільність посадки. Порівняно з
курочками вона повинна бути на 20-25% менше. Самців з хворими ногами необхідно
постійно вибраковувати.
Для
курчат м’ясних ліній годівлю нормують з урахуванням біологічних особливостей
їхнього росту та розвитку. Інтенсивніше курчата ростуть у перші 2 місяці, коли
їх жива маса збільшується до 1300-1400 г (у 36 разів). Потім швидкість росту
знижується і у наступний період до початку несучості маса молодняку зростає не
більше як у 2,5 рази. За період вирощування від 1 до 180 днів годівлю змінюють
4 рази.
Передстартовий
– 1 – 5 днів
Стартовий
– 5 – 30 днів
Росту –
31 – 90 днів
Розвитку
– 91 – 180 днів
Основні
корми : кукурудза, пшениця, ячмінь, шроти, корми тваринного походження,
гідролізні дріжджі, трав’яне борошно, білково-вітамінні добавки, мінеральні
корми, премікси.
2.
Цех вирощування курчат-бройлерів.
На
вирощування приймають курчат не раніше 6-8 і не пізніше 24 годин після
вибирання їх з інкубатора. Середня маса не менше 33 г. За добу до приймання
курчат приміщення нагрівають до температури 24-26 градусів а під брудером –
32-35 градусів. Курчат слід напоїти і нагодувати не пізніше 24-х годин після
виведення (краще через 12). При вирощуванні курчат-бройлерів переважно застосовують
цілодобове освітлення, зменшуючи лише його інтенсивність. курчат-бройлерів
вирощують до 6-7 тижнів, у цьому віці вони мають живу масу 2,1-1,6 кг. Витрати
корму на 1 кг приросту – 1,6-1,9 кг. Вихід патраної тушки 69,5-70,5%, вихід
грудних м’язів до живої маси – 16-17%.
Рецепт
комбікормів, %
Корми
|
Вік бройлерів, тижні
|
||
1 - 3
|
4 - 5
|
6 - 8
|
|
кукурудза
|
41
|
51,9
|
40
|
пшениця
|
10
|
10
|
14
|
ячмінь
|
-
|
-
|
9,8
|
шрот
соняшнику
|
15
|
17
|
15
|
шрот
соєвий
|
6
|
3
|
-
|
дріжджі
кормові
|
5
|
5
|
5
|
рибне
борошно
|
7
|
4
|
2
|
м’ясо-кісткове
борошно
|
3,3
|
5
|
5
|
трав’яне
борошно
|
-
|
-
|
3
|
жир
кормовий
|
1,5
|
3
|
5
|
крейда
|
0,2
|
-
|
-
|
сіль
|
-
|
0,1
|
0,1
|
вітамінні,
мінеральні, премікс
|
1
|
1
|
1
|
3.
Переробляють птицю після 6-8 годин голодної витримки на потоково-механічних
лініях, де послідовність операцій така : оглушення, забій, знекровлення,
знімання пір’я, обпалення, промивання, патрання, сортування, маркування,
охолодження, упакування, заморожування, зберігання.
Птицю
оглушують електричним струмом силою 25 А і напругою 550-950 Вт протягом 15
секунд. Для знекровлення надрізають шию нижче мочок вух. По конвеєру тушки
надходять до ванни з гарячою водою (54 градуси) для ослаблення кріплення пір’я,
потім у машини валкового, барабанного, бильного чи длекового типів, де воно
видаляється. В газовій печі тушки обпалюють, потім промивають і патрають.
За
вгодованістю тушки поділяють на : перша
категорія, друга, нестандартні.
Маркують
електротавром чи етикетками. Електротавром на зовнішньому боці кінцівки
наносять категорію перша – 1, друга – 2. Паперову етикетку рожевого кольору для
першої категорії, зеленого – для другої.
Комментариев нет:
Отправить комментарий