среда, 30 марта 2022 г.

Відгодівля ВРХ

1.                Види відгодівлі;

2.                Типи відгодівлі.

Відгодівля — це годівля призначених на м'ясо тварин, яка спрямована на одержання в найкоротший термін запланованого приросту їх живої маси.

Існують такі види відгодівлі ВРХ: відгодівля молодняка, відгодівля дорослих вибракованих тварин. Відгодівлю молодняка поділяють на: нормально-розвинутий молодняк у 6 міс. з відгодовуванням його до 12 міс. Постановочна вага у 6 міс. повинна бути не менше 150 кг. Вага у 12 міс.  — не менше 320-420 кг.  Худий молодняк, який у 6 міс. має вагу менше 150 кг. Спочатку такий молодняк доводять до середніх кондицій вгодованості, а потім ставлять на відгодівлю. Відгодовують до 16-18 міс. Вага може бути 420 кг. Якщо на відгодівлю поставити худий молодняк — вкінці відгодівлі ми отримаємо мало м’яса та багато жиру.

Відгодівля дорослих вибракованих тварин.  На відгодівлю ставлять вибракованих корів, плідників. Відгодовують 2-3 міс. тварини збільшують вагу за рахунок відкладення жиру в тілі.   

Типи відгодівлі: силосний, сінажний, жомовий, відгодівля на барді, нагул.

Тип відгодівлі визначається за назвою корму, частка якого є найбільшою в раціоні тварини.

Силосний тип відгодівлі

Силос — кислий консервований корм, який виготовляють з рослин багатих на цукор (кукурудза). Силос багатий на вуглеводи, вітамін С, каротин. Силос, який був виготовлений з дотриманням всіх технологічних умов заготівлі, дуже добре поїдається тваринами. У структурі раціону він становить 50% і більше. Це є соковитий корм, при неправильному згодовуванні якого порушується  робота шлунково-кишкового тракту. Під час згодовування силосу необхідно в раціони вводити на кожні 10 кг силосу 1 кг сіна або соломи. Силос бідний на білки, тому необхідно додатково до раціонів вводити концентровані корми (зернові корми).

Синажний тип

Універсальний корм , який виготовляють з бобових рослин (конюшина, люцерна), багатий на вуглеводи, вітаміни, білки. При відгодівлі цим кормом до раціонів можна не вводити сіно та кормові буряки, але необхідно додавати концентровані корми в кількості 10-15 % в структурі раціону.

Жомовий тип

Жом — це відходи цукрового виробництва. Корм має загальну низьку поживність, але має багато вуглеводів. В структурі раціону становить 60 %. З метою кращого травлення цього корму у великих кількостях до раціонів обов’язково вводять сіно з розрахунку на 10 кг жому — 1 кг сіна (10/1), а також обов’язково додавати концентровані корми 25-30 %. При відгодівлі жомом порушується баланс між Са і Р (кальцієм і фосфором) в сторону Са (7/1) при нормі (2/1). Тому необхідно вводити мінеральні підкормки багаті на Р (динатрій фосфат).

Відгодівля тварин барді (брага)

Барда — корм, який отримують під час виробництва спирту із зерна.

Барда має низьку загальну поживність, але багата на білки. У цьому кормі порушений баланс між Са і Р в сторону Р, тому необхідно додатково вводити підкормки з високим вмістом Са (крейда). При відгодівлі бордою структура раціону є такою: барда — 50-60%, грубі корми (сіно) — 30%, соковиті корми (кормові буряки) —10-20%.

Нагул ВРХ

Нагул — це нажировування тіла твариною на зеленій траві під час випасання. Найоптимальніший тип відгодівлі ВРХ — дешевий, містить багато вітамінів та мінеральних речовин, на початку пасовищного періоду трава багата на білки. Під час випасання для нормального травлення шлунку тваринам необхідно згодовувати грубі корми (сіно) 10-15%  в структурі раціону. Сіно необхідно згодовувати або рано, або ввечері.

При всіх типах відгодівлі середньодобові прорости тварин повинні сановити не менше 600 г на добу.    

Годівля коней.

      1.     Особливості годівлі коней.

2.     Годівля робочих коней.

3.     Відгодівля коней.

Коні відносяться до моногастричних тварин. Кінь захоплює їжу губами  , які дуже ніжні і чутливі, що дає можливість не проковтнути коневі сторонні шкідливі предмети. Між стравоходом та шлунком є клапан, який пропускає їжу тільки в одному напрямку, тому кінь вертати корм не може. Об’єм шлунку дуже малий і становить 6-8 літрів, тому коней треба годувати часто та малими даванками і за 1-2 години до роботи. У коней надзвичайно розвинута сліпа кишка, яка має великий об’єм, там живуть мікроорганізми, що розщеплюють клітковину грубих кормів та синтезують незамінні амінокислоти та вітаміни групи В. Під час робіт за перші три години роботи кінь використовує всі вуглеводи, що потрапили з кормом, тому коней через кожні три години треба підгодовувати. Під час роботи та швидкого руху коня з потом виділяються білки, тому коней треба підгодовувати.

Для того щоб правильно нагодувати коня, треба спочатку визначити норми годівлі для нього. Норми годівля залежать від віку, ваги та навантаження.

На 100 кг живої ваги потрібно – 1,7 к.од.

На 1 к.од.  – 95 г перетравного протеїну

                      5-6 г кальцію

                      4-5 г фосфору

                      8-1- мг каротину.

При інтенсивному використанні коней норми годівлі збільшують на 15%. Молодим коням віком від трьох до п’яти років, яких використовують на роботах норми годівлі збільшують на 10%.

В годівлі коней використовують такі корми : сіно (найкраще злакове або злаково-бобове); від чисто бобового сіна коней здуває. Солому коням краще не давати, тому що їм важче перетравити її  клітковину. Силос повинен бути доброї якості, не перекислий. Особливо добре коням згодовувати моркву (джерело каротину) та буряки кормові. З концентрованих кормів найкраще поїдають та перетравлюють зерно вівса та меленої кукурудзи. Не можна згодовувати коням жито. Коні добре поїдають макуху, жом, мелясу.

Порядок згодовування кормів коням.

Ранок – 1/2  добової норми сіна

              1/3 соковитих кормів (силос, буряки, морква)

              1/3 зерна

Обід  -  2/3 соковиті корми

              1/3 зерно

Вечір -  1/2 сіна

              1/3 зерна

Порядок напування коней.

Не можна поїти гарячих коней, або тих, що тільки що з’їли зерно.

Напувають коней тричі на день до годівлі або після годівлі грубими кормами.

М’ясо коней ароматне, запашне, має хороші смакові якості, є основним складником виготовлення дорогих сухого копчення ковбас. Для відгодівлі придатний тільки молодняк коней, якого не використовували для роботи. На відгодівлю молодняк ставиться віком шість місяців і відгодовують до року. Найкраща відгодівля – це випасання коней в літній період на пасовищах. Така відгодівля дешева та ефективна. Коні швидко набирають живу вагу і мають високу якість м’яса. Середньодобовий приріст 900 грам.

Норми годівлі молодняка віком 5-6 місяців на голову на добу

суха речовина – 6,4 кг

кормові одиниці – 5,6

перетравний протеїн – 670 грам

сіль кухонна – 17 грам

Маса коней на початку відгодівлі 200 кг, на кінець відгодівельного періоду – 340 кг.

 

1. Якість спортивних, племінних та робочих коней залежить від умов вирощування в ранньому віці. І цей ранній вік починається ще до народження лошат. У перші 7-8 місяців вагітності маса плода становить

5,5-9,0 кг. В останні 3 місяці (9-11) маса збільшується в 4 рази  від 11 кг до 42-46 кг, тому потреба в кормах і поживних речовинах збільшується.

Потреба підсисних кобил ще збільшується. Упродовж трьох перших місяців лактації кобила щодня втрачає близько 3%, а в наступні 2% своєї ваги.

З 6-місячного віку жеребності кобил переводять на легкі роботи, а за 2 місяці до тереблення зовсім звільняють.

Сисуни, відлучені – від відлучення до кінця поточного року, одно, дво і трилітки – з 1.01 кожного року без урахування дати народження..

2. Недосконала імунна система. Синтез власних антитіл починається тільки з 2-тижневого віку і сягає рівня дорослих тварин у 4-5 місяців.

 Через 6 годин після жереблення вміст захисних білків зменшується в 2,6 рази, через 12 годин – 8,9 раз, а через добу ставлять 2% початкового рівня.

Стінки кишечника через 24-36 год не пропускають зовсім імунні тіла.

2. Запори (рицинова олія).

3. Коров’яче молоко + 1/3 теплої води перевареної + столову ложку цукру.

4. Лошата ссуть 40-60 разів на добу.

Відлучають у 6-7 місяців.

3. Годують 4 рази :

- 3 рази концентровані корми, 4 рази сіно, сіль-лизунець постійно.

- розчищають копита, коли випасають на траві не путають кінцівок.0

Добова потреба відлучених лошат 2,8-2,5 к.од. на 100 кг живої ваги

на 1 к.од.       – 105-115 г перетравного протеїну

                           6-7 г кальцію

                           5-6 г фосфору

                          12-15 мг каротину

                           2-3 г кухонної солі

воскресенье, 3 января 2021 г.

Вітамінна поживність кормів.

 

ТЕМА: Вітамінна  поживність кормів.

МЕТА: Набути практичних навиків по визначенню вітамінної поживності кормів.

 

ЗАВДАННЯ 1.Виписати з довідника вміст вітамінів в кормах.

 

ЗАВДАННЯ 2.Виписати корми з високим та низьким вмістом вітамінів.

 

П О Р Я Д О К    В И К О Н А Н Н Я

 

Для виконання роботи користуватися практикумом.

В.К.Кононенко «Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин»

Київ, «Вища школа», 1999.

 

 

 

Після виконання практичного завдання студент повинен :

 

З Н А Т И :                                                                                В М І Т И :

1. Значення вітамінів,                                        1. Проводити аналіз поживності

    для  тваринного організму.                                кормів за вмістом вітамінів.

2. Вітамінні добавки, які

: Вуглеводна, ліпідна і мінеральна поживність кормів.

 

ТЕМА: Вуглеводна, ліпідна і мінеральна поживність кормів.

МЕТА: Навчитися  аналізувати поживність кормів за  вмістом вуглеводів, жирів та мінеральних речовин.

 

ЗАВДАННЯ 1.Визначити вміст ліпідів, вуглеводів, мінеральних речовин у кормах навчально-дослідного господарства.

 

ЗАВДАННЯ 2.Виписати корми з високим та низьким вмістом ліпідів, вуглеводів та мінеральних речовин.

 

П О Р Я Д О К    В И К О Н А Н Н Я

 

Для виконання роботи користуватися практикумом.

В.К.Кононенко «Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин»

Київ, «Вища школа», 1999.

 

 

 

Після виконання практичного завдання студент повинен :

 

З Н А Т И :                                                                                В М І Т И :

1. Значення ліпідів, вуглеводів,                          1. Оцінювати поживність

    мінеральних речовин для                                    кормів за вмістом

    тваринного організму.                                         вуглеводів, ліпідів,

                                                                                   мінеральних речовин.

 

 

Протеїнова поживність кормів.

 

ТЕМА: Протеїнова поживність кормів.

МЕТА: Навчитися  аналізувати корми за протеїновою поживністю.

 

ЗАВДАННЯ 1.У вигляді таблиці записати вміст сирого та перетравного протеїну у кормах навчально-дослідного господарства.

ЗАВДАННЯ 2.Виписати корми з високим та низьким вмістом незамінних амінокислот.

 

П О Р Я Д О К    В И К О Н А Н Н Я

 

Для виконання роботи користуватися практикумом.

В.К.Кононенко «Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин»

Київ, «Вища школа», 1999.

 

Таблиця для завдання 1.

 

Корми

Сирий протеїн,

           Г

Перетравний

протеїн,

       г

Лізин

Метіонін +

Цистин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К О Р М И

 

К О Р М И

Корми поділяють на групи:

1.рослинні: зелені корми, грубі (сіно, солома), соковиті (силос, сінаж, коренебульбоплоди), зернові (зерно злакових, бобових)

2. Корми тваринного походження: молоко незбиране, збиране, сироватка, м'ясне борошно, м'ясо-кісткове борошно, рибне борошно)

3. Відходи технічного виробництва: борошномельного(висівки, зернова січка і борошняний пил), масло екстракційного (макуха, шрот), крохмального, спиртового, цукрового (жом, меляса)

4. комбікорми

5. Мінеральні корми (сіль, крейда та ін)

6. Протеїнові замінники

7.Вітамінні препарати, антибіотики та інші біостимулятори.

Зелені корми – це надземні частини рослини, що є добрим джерелом легкодоступних поживних речовин для всіх сільськогосподарських тварин.

У зеленому кормі міститься від 60 до 80% води. В сухій речовині зеленого корму 20-25% протеїну, 4-6% жиру, 35-50%БЕР, 9-11% сирої золи, 16% клітковини.

Поживність 1 кг трави в середньому становить 0,18-0,20 к.од. і 14-18 г перетравного протеїну, джерело каротину: в 1 кг зеленого корму вміст каротину досягає 30-60 мг/кг.

Порівняно з іншими кормами він найповніше задовольняє потребу травоїдних тварин.

Вартість одиниці поживних речовин зеленого корму нижча ніж інших кормів, змінюється мінеральний склад рослин.

2. Значно коливається хімічний склад рослин залежно від сорту.

Зерно пшениці протеїну – 7-32%, ячмінь – 5-25%, кормові буряки, цукрові буряки.

3. Вік або фаза в якій зібрано рослину.

Як правило, всі рослини в молодому віці багатші на воду, ніж у стиглому, в їх сухій речовині більше протеїну, БЕР і мінеральних речовин, менше клітковини.

4.Спосіб збирання та умови зберігання.

Сушення кормів.

Сіно – чим швидше посохне, тим більше воно має поживність.

Трав'яне борошно – чим вище температура тим нижче вміст білку і вітамінів.

Зберігання кормів. Здатність кормів зберігатись без істотних змін протягом тривалого часу залежить насамперед від ступеня життєдіяльності клітини, вологості і хімічного складу корму. В кормах, у яких збереглися життєдіяльність клітини (зерно, корені, бульби) при зберіганні відбуваються процеси дихання, чим інтенсивніше дихають клітини, тим більші втрати поживних речовин при зберіганні.

За поживною цінністю корми поділяють на концентровані, що містять в 1 кг маси більш як 0,6 к.од, та об'ємисті, якщо в 1 кг 0,6 к.од і менше.

Для забезпечення тварин достатньою кількістю зеленого корму в господарствах складають зелений конвейєр, що являє собою систему організації кормової бази, за якої тварин забезпечують зеленими кормами безперервно і рівномірно з ранньої весни до пізньої осені.

При організації зеленого конвейєра слід:

-         визначити потреби тварин кожного виду і групи в зеленій масі

-         скласти баланс зелених кормів,

-         установити набір культур і розподілити їх за сторонами використання,

-         визначити площу посівів кормових культур і місце розміщення зеленого конвейєра.

Кормових рослин у зеленому конвейєрі має бути 5-8, з них 2-3 багаторічні, 2-3 однорічні і 2 – баштанних або коренеплодів

Грубі корми – це об'ємисті корми, в сухій речовині міститься понад 19% клітковини. Вони надають раціонам потрібного об'єму, забезпечують нормальну роботу шлунку, сприятливо впливають на всмоктування перетравних речовин з кишок в кров. При наявності грубих кормів у передшлунках жуйних з допомогою бактерій відбувається інтенсивний біосинтез найважливіших вітамінів групи В, незамінних амінокислот, а також утворюються легкі жирні кислоти: оцтова, масляна, пропіонова (сприяє приросту маси молока)

Соковиті корми – рослинні корми з високим вмістом води (65-92%), які мають невисоку загальну поживність (0,1-0,5 к.од.)

В сухій речовині містяться легкорозчинні вуглеводи (крохмаль, цукор). Соковиті корми бідні на протеїн (1 – 1,5%),   клітковину (1 – 1,5%) і майже не містять жир. В золі є солі калію, натрію, дуже мало кальцію  і фосфору. Соковиті корми багаті на вітаміни  : каротин, групи В , С. У протеїні соковитих кормів лізину і триптофану більше ніж у зернових, макусі, шроті. Завдяки вмісту лізину соковиті корми сприятливо діють на молочну продуктивність. З групи соковитих кормів значний процент 40-50% має силос.

Зернові корми. За хімічним складом розрізняють зернові корми багаті на вуглеводи (зерно злакових), на білок (зерно бобових), на жири (насіння олійних культур).

Злакові – протеїну 8 – 12%, жиру – 2-3, крохмалю 60-70%, мінеральні речовини – 1,5-4%, перетравність 70, багато вітамінів В,С, немає Д,А, неповноцінні білки.

Бобові – протеїну 20-35%, жиру 1-2%.

Корми тваринного походження багаті на повноцінний білок, мінеральні речовини і добре перетравлюються. Корми тваринного походження містять біологічно-цінний протеїн, фосфор, комплекс мікроелементів і вітаміни. В раціонах вони становлять 5-10% загальної поживності.

Відходи технічного виробництва . При переробці сільськогосподарської сировини залишається велика кількість відходів, які використовують як корми.

Висівки – добрий концентрований корм для тварин усіх видів. До їх складу входять розмелені оболонки зерна, домішки борошнистої речовини, а також зародки зерна; поживність  в середньому 0,71 к.од., 114 перетравний протеїн в 1 кг корму. Порівняно з зерном у висівках більше мінеральних речовин, особливо фосфору. Згодовують коровам – 4-6 кг, коням – 2-3, свиням – 0,5 кг на добу.

Комбікорми (комбіновані корми)

Повно раціонні комбікорми – суміші концентрованих і грубих кормів з добавкою вітамінів, мінеральних речовин.

Комбікорми-концентрати – суміші кормів, збагачені мінеральними речовинами, вітамінами, антибіотиками. Вводять додатково в раціон до грубих і соковитих кормів. Поживність 1 кг комбікорму коливається від 0,85 к.од. до 1,05 к.од, перетравного протеїну 114 г.

Балансуючі кормові добавки – неоднорідна суміш подрібнених високобілкових кормів і мікро добавок (вітамінів) БВД і БВМД.

Премікс – мікродобавка і наповнювач (вітаміни, солі мікроелементів, антибіотики, амінокислоти). На 1 т вводять 10 кг преміксів.

Мінеральні корми. До мінеральних кормів належать : кухонна сіль, крейда, різні фосфорно-кальцієві солі. Кухонна сіль – хлорид натрію. Згодовують всім сільськогосподарським тваринам. Вона підвищує смакові якості кормів і поліпшує апетит тварин. У середньому молочним коровам дають 50-70 г, ВРХ на відгодівлі – 40-60г, свиням дорослим – 30-40 г, коням – 20-40, вівцям – 10-15 г на добу. Згодовують сіль у вигляді порошку або лизунця.

Крейду згодовують у суміші з концентрованими кормами при нестачах кальцію в раціонах

При нестачах фосфору або одночасно кальцію і фосфору використовують кісткове борошно, монокальційфосфат .

Протеїнові замінники . У раціонах тварин, особливо жуйних в період   зимового утримання здебільшого не вистачає протеїну, що приводить до порушення обміну речовин і зниження продуктивності тварин. У раціон вводять хімічні небілкові азотовмістимі сполуки – карбамід (сечовина).

Сечовина – синтетичний продукт, який містить 46% азоту, 1 г його еквівалентний 2,6 г протеїну. Згодовувати карбамід ВРХ слід  з 6-ти місячного віку. Лактуючим коровам можна давати 15-20% від потреби у перетравному протеїні, але не більш як 150 г за добу, молодняку старше 6 місяців 40-50 г, вівцям -15-18, мол.овець старше 6 міс.- 8-12 г.

Вітамінні препарати, антибіотики, біостимулятори.

Вітамінні препарати (А, В, В6, Д) виробляє промисловість. Вводять до раціону переважно з комбікормом.

Антибіотики – пригнічують ріст і розвиток хвороботворних мікробів, в результаті підвищується приріст на 10-20%, затрати корму знижуються на 5% на 1 кг    приросту. В основному використовують в годівлі свиней і птиці, пеніцилін, біоміцин, стрептоміцин, а також кормові препарати антибіотиків, які містять біологічно активну речовину – біовіт.

Біостимулятори – сприяють росту тварин, активізують роботу залоз і посилюють діяльність ферментів. Препарати готують з печінки, селезінки. Вводять під шкіру.

 

Комплексна оцінка поживності основних кормів.

 

ТЕМА: Комплексна оцінка поживності основних  кормів.

МЕТА: Ознайомитися з методикою проведення комплексної оцінки поживності кормів.

 

ЗАВДАННЯ 1.Виписати з додатку 2 і порівняти показники енергетичної ( корм.од., обмінна енергія), протеїнової ( сирий і перетравний протеїн), мінеральної (кальцій, фосфор) і вітамінної (каротин, вітамін Д) поживності 1 кг таких кормів : сіна люцернового, кормових буряків, зерна кукурудзи і гороху, макухи соняшникової, м'ясокісткового борошна. Зазначити, який із показників поживності одного й того самого корму буде різним при згодовуванні великій рогатій худобі, свиням, вівцям, птиці.

ЗАВДАННЯ 2.Охарактеризувати амінокислотну поживність названих у попередньому завданні кормів за вмістом у них критичних  амінокислот

 ( грамів в 1 кг корму ).

ЗАВДАННЯ 3. Охарактеризувати корми, зазначені в завданні 1 за вмістом у них перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів.

 

П О Р Я Д О К    В И К О Н А Н Н Я

Для виконання роботи користуватися практикумом.

В.К.Кононенко «Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин»

Київ, «Вища школа», 1999.

 

Таблиця для завдання 2.

 

Корм

Перетравний протеїн

Лізин

Метіонін

Цистин

Триптофан

 

 

Таблиця для завдання 3.

 

 

Корм

Поживність 1 кг корму, корм.од.

На 1 корм.од. припадає

перетравного протеїну, г

кальцію, г

фосфору, г

каротину, мг

віт. Д, МО

 

Після виконання практичного завдання студент повинен :

З Н А Т И :                                                                                В М І Т И :

1. Цукрово-протеїнове відношення.                 1. Визначати енергопротеїнове

2. Енергопротеїнове відношення.                           відношення.             

3.Співвідношення поживних речовин              2. Визначати цукрово-

    в кормі та їх взаємодія.                                      протеїнове відношення.