воскресенье, 3 января 2021 г.

Вітамінна поживність кормів.

 

ТЕМА: Вітамінна  поживність кормів.

МЕТА: Набути практичних навиків по визначенню вітамінної поживності кормів.

 

ЗАВДАННЯ 1.Виписати з довідника вміст вітамінів в кормах.

 

ЗАВДАННЯ 2.Виписати корми з високим та низьким вмістом вітамінів.

 

П О Р Я Д О К    В И К О Н А Н Н Я

 

Для виконання роботи користуватися практикумом.

В.К.Кононенко «Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин»

Київ, «Вища школа», 1999.

 

 

 

Після виконання практичного завдання студент повинен :

 

З Н А Т И :                                                                                В М І Т И :

1. Значення вітамінів,                                        1. Проводити аналіз поживності

    для  тваринного організму.                                кормів за вмістом вітамінів.

2. Вітамінні добавки, які

: Вуглеводна, ліпідна і мінеральна поживність кормів.

 

ТЕМА: Вуглеводна, ліпідна і мінеральна поживність кормів.

МЕТА: Навчитися  аналізувати поживність кормів за  вмістом вуглеводів, жирів та мінеральних речовин.

 

ЗАВДАННЯ 1.Визначити вміст ліпідів, вуглеводів, мінеральних речовин у кормах навчально-дослідного господарства.

 

ЗАВДАННЯ 2.Виписати корми з високим та низьким вмістом ліпідів, вуглеводів та мінеральних речовин.

 

П О Р Я Д О К    В И К О Н А Н Н Я

 

Для виконання роботи користуватися практикумом.

В.К.Кононенко «Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин»

Київ, «Вища школа», 1999.

 

 

 

Після виконання практичного завдання студент повинен :

 

З Н А Т И :                                                                                В М І Т И :

1. Значення ліпідів, вуглеводів,                          1. Оцінювати поживність

    мінеральних речовин для                                    кормів за вмістом

    тваринного організму.                                         вуглеводів, ліпідів,

                                                                                   мінеральних речовин.

 

 

Протеїнова поживність кормів.

 

ТЕМА: Протеїнова поживність кормів.

МЕТА: Навчитися  аналізувати корми за протеїновою поживністю.

 

ЗАВДАННЯ 1.У вигляді таблиці записати вміст сирого та перетравного протеїну у кормах навчально-дослідного господарства.

ЗАВДАННЯ 2.Виписати корми з високим та низьким вмістом незамінних амінокислот.

 

П О Р Я Д О К    В И К О Н А Н Н Я

 

Для виконання роботи користуватися практикумом.

В.К.Кононенко «Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин»

Київ, «Вища школа», 1999.

 

Таблиця для завдання 1.

 

Корми

Сирий протеїн,

           Г

Перетравний

протеїн,

       г

Лізин

Метіонін +

Цистин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К О Р М И

 

К О Р М И

Корми поділяють на групи:

1.рослинні: зелені корми, грубі (сіно, солома), соковиті (силос, сінаж, коренебульбоплоди), зернові (зерно злакових, бобових)

2. Корми тваринного походження: молоко незбиране, збиране, сироватка, м'ясне борошно, м'ясо-кісткове борошно, рибне борошно)

3. Відходи технічного виробництва: борошномельного(висівки, зернова січка і борошняний пил), масло екстракційного (макуха, шрот), крохмального, спиртового, цукрового (жом, меляса)

4. комбікорми

5. Мінеральні корми (сіль, крейда та ін)

6. Протеїнові замінники

7.Вітамінні препарати, антибіотики та інші біостимулятори.

Зелені корми – це надземні частини рослини, що є добрим джерелом легкодоступних поживних речовин для всіх сільськогосподарських тварин.

У зеленому кормі міститься від 60 до 80% води. В сухій речовині зеленого корму 20-25% протеїну, 4-6% жиру, 35-50%БЕР, 9-11% сирої золи, 16% клітковини.

Поживність 1 кг трави в середньому становить 0,18-0,20 к.од. і 14-18 г перетравного протеїну, джерело каротину: в 1 кг зеленого корму вміст каротину досягає 30-60 мг/кг.

Порівняно з іншими кормами він найповніше задовольняє потребу травоїдних тварин.

Вартість одиниці поживних речовин зеленого корму нижча ніж інших кормів, змінюється мінеральний склад рослин.

2. Значно коливається хімічний склад рослин залежно від сорту.

Зерно пшениці протеїну – 7-32%, ячмінь – 5-25%, кормові буряки, цукрові буряки.

3. Вік або фаза в якій зібрано рослину.

Як правило, всі рослини в молодому віці багатші на воду, ніж у стиглому, в їх сухій речовині більше протеїну, БЕР і мінеральних речовин, менше клітковини.

4.Спосіб збирання та умови зберігання.

Сушення кормів.

Сіно – чим швидше посохне, тим більше воно має поживність.

Трав'яне борошно – чим вище температура тим нижче вміст білку і вітамінів.

Зберігання кормів. Здатність кормів зберігатись без істотних змін протягом тривалого часу залежить насамперед від ступеня життєдіяльності клітини, вологості і хімічного складу корму. В кормах, у яких збереглися життєдіяльність клітини (зерно, корені, бульби) при зберіганні відбуваються процеси дихання, чим інтенсивніше дихають клітини, тим більші втрати поживних речовин при зберіганні.

За поживною цінністю корми поділяють на концентровані, що містять в 1 кг маси більш як 0,6 к.од, та об'ємисті, якщо в 1 кг 0,6 к.од і менше.

Для забезпечення тварин достатньою кількістю зеленого корму в господарствах складають зелений конвейєр, що являє собою систему організації кормової бази, за якої тварин забезпечують зеленими кормами безперервно і рівномірно з ранньої весни до пізньої осені.

При організації зеленого конвейєра слід:

-         визначити потреби тварин кожного виду і групи в зеленій масі

-         скласти баланс зелених кормів,

-         установити набір культур і розподілити їх за сторонами використання,

-         визначити площу посівів кормових культур і місце розміщення зеленого конвейєра.

Кормових рослин у зеленому конвейєрі має бути 5-8, з них 2-3 багаторічні, 2-3 однорічні і 2 – баштанних або коренеплодів

Грубі корми – це об'ємисті корми, в сухій речовині міститься понад 19% клітковини. Вони надають раціонам потрібного об'єму, забезпечують нормальну роботу шлунку, сприятливо впливають на всмоктування перетравних речовин з кишок в кров. При наявності грубих кормів у передшлунках жуйних з допомогою бактерій відбувається інтенсивний біосинтез найважливіших вітамінів групи В, незамінних амінокислот, а також утворюються легкі жирні кислоти: оцтова, масляна, пропіонова (сприяє приросту маси молока)

Соковиті корми – рослинні корми з високим вмістом води (65-92%), які мають невисоку загальну поживність (0,1-0,5 к.од.)

В сухій речовині містяться легкорозчинні вуглеводи (крохмаль, цукор). Соковиті корми бідні на протеїн (1 – 1,5%),   клітковину (1 – 1,5%) і майже не містять жир. В золі є солі калію, натрію, дуже мало кальцію  і фосфору. Соковиті корми багаті на вітаміни  : каротин, групи В , С. У протеїні соковитих кормів лізину і триптофану більше ніж у зернових, макусі, шроті. Завдяки вмісту лізину соковиті корми сприятливо діють на молочну продуктивність. З групи соковитих кормів значний процент 40-50% має силос.

Зернові корми. За хімічним складом розрізняють зернові корми багаті на вуглеводи (зерно злакових), на білок (зерно бобових), на жири (насіння олійних культур).

Злакові – протеїну 8 – 12%, жиру – 2-3, крохмалю 60-70%, мінеральні речовини – 1,5-4%, перетравність 70, багато вітамінів В,С, немає Д,А, неповноцінні білки.

Бобові – протеїну 20-35%, жиру 1-2%.

Корми тваринного походження багаті на повноцінний білок, мінеральні речовини і добре перетравлюються. Корми тваринного походження містять біологічно-цінний протеїн, фосфор, комплекс мікроелементів і вітаміни. В раціонах вони становлять 5-10% загальної поживності.

Відходи технічного виробництва . При переробці сільськогосподарської сировини залишається велика кількість відходів, які використовують як корми.

Висівки – добрий концентрований корм для тварин усіх видів. До їх складу входять розмелені оболонки зерна, домішки борошнистої речовини, а також зародки зерна; поживність  в середньому 0,71 к.од., 114 перетравний протеїн в 1 кг корму. Порівняно з зерном у висівках більше мінеральних речовин, особливо фосфору. Згодовують коровам – 4-6 кг, коням – 2-3, свиням – 0,5 кг на добу.

Комбікорми (комбіновані корми)

Повно раціонні комбікорми – суміші концентрованих і грубих кормів з добавкою вітамінів, мінеральних речовин.

Комбікорми-концентрати – суміші кормів, збагачені мінеральними речовинами, вітамінами, антибіотиками. Вводять додатково в раціон до грубих і соковитих кормів. Поживність 1 кг комбікорму коливається від 0,85 к.од. до 1,05 к.од, перетравного протеїну 114 г.

Балансуючі кормові добавки – неоднорідна суміш подрібнених високобілкових кормів і мікро добавок (вітамінів) БВД і БВМД.

Премікс – мікродобавка і наповнювач (вітаміни, солі мікроелементів, антибіотики, амінокислоти). На 1 т вводять 10 кг преміксів.

Мінеральні корми. До мінеральних кормів належать : кухонна сіль, крейда, різні фосфорно-кальцієві солі. Кухонна сіль – хлорид натрію. Згодовують всім сільськогосподарським тваринам. Вона підвищує смакові якості кормів і поліпшує апетит тварин. У середньому молочним коровам дають 50-70 г, ВРХ на відгодівлі – 40-60г, свиням дорослим – 30-40 г, коням – 20-40, вівцям – 10-15 г на добу. Згодовують сіль у вигляді порошку або лизунця.

Крейду згодовують у суміші з концентрованими кормами при нестачах кальцію в раціонах

При нестачах фосфору або одночасно кальцію і фосфору використовують кісткове борошно, монокальційфосфат .

Протеїнові замінники . У раціонах тварин, особливо жуйних в період   зимового утримання здебільшого не вистачає протеїну, що приводить до порушення обміну речовин і зниження продуктивності тварин. У раціон вводять хімічні небілкові азотовмістимі сполуки – карбамід (сечовина).

Сечовина – синтетичний продукт, який містить 46% азоту, 1 г його еквівалентний 2,6 г протеїну. Згодовувати карбамід ВРХ слід  з 6-ти місячного віку. Лактуючим коровам можна давати 15-20% від потреби у перетравному протеїні, але не більш як 150 г за добу, молодняку старше 6 місяців 40-50 г, вівцям -15-18, мол.овець старше 6 міс.- 8-12 г.

Вітамінні препарати, антибіотики, біостимулятори.

Вітамінні препарати (А, В, В6, Д) виробляє промисловість. Вводять до раціону переважно з комбікормом.

Антибіотики – пригнічують ріст і розвиток хвороботворних мікробів, в результаті підвищується приріст на 10-20%, затрати корму знижуються на 5% на 1 кг    приросту. В основному використовують в годівлі свиней і птиці, пеніцилін, біоміцин, стрептоміцин, а також кормові препарати антибіотиків, які містять біологічно активну речовину – біовіт.

Біостимулятори – сприяють росту тварин, активізують роботу залоз і посилюють діяльність ферментів. Препарати готують з печінки, селезінки. Вводять під шкіру.

 

Комплексна оцінка поживності основних кормів.

 

ТЕМА: Комплексна оцінка поживності основних  кормів.

МЕТА: Ознайомитися з методикою проведення комплексної оцінки поживності кормів.

 

ЗАВДАННЯ 1.Виписати з додатку 2 і порівняти показники енергетичної ( корм.од., обмінна енергія), протеїнової ( сирий і перетравний протеїн), мінеральної (кальцій, фосфор) і вітамінної (каротин, вітамін Д) поживності 1 кг таких кормів : сіна люцернового, кормових буряків, зерна кукурудзи і гороху, макухи соняшникової, м'ясокісткового борошна. Зазначити, який із показників поживності одного й того самого корму буде різним при згодовуванні великій рогатій худобі, свиням, вівцям, птиці.

ЗАВДАННЯ 2.Охарактеризувати амінокислотну поживність названих у попередньому завданні кормів за вмістом у них критичних  амінокислот

 ( грамів в 1 кг корму ).

ЗАВДАННЯ 3. Охарактеризувати корми, зазначені в завданні 1 за вмістом у них перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів.

 

П О Р Я Д О К    В И К О Н А Н Н Я

Для виконання роботи користуватися практикумом.

В.К.Кононенко «Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин»

Київ, «Вища школа», 1999.

 

Таблиця для завдання 2.

 

Корм

Перетравний протеїн

Лізин

Метіонін

Цистин

Триптофан

 

 

Таблиця для завдання 3.

 

 

Корм

Поживність 1 кг корму, корм.од.

На 1 корм.од. припадає

перетравного протеїну, г

кальцію, г

фосфору, г

каротину, мг

віт. Д, МО

 

Після виконання практичного завдання студент повинен :

З Н А Т И :                                                                                В М І Т И :

1. Цукрово-протеїнове відношення.                 1. Визначати енергопротеїнове

2. Енергопротеїнове відношення.                           відношення.             

3.Співвідношення поживних речовин              2. Визначати цукрово-

    в кормі та їх взаємодія.                                      протеїнове відношення.

 

Оцінка поживності кормів за вмістом кормових одиниць.

 

ТЕМА: Оцінка поживності кормів за вмістом кормових одиниць.

МЕТА: Навчитися  оцінювати поживність за кормовими одиницями.

 

ЗАВДАННЯ 1.Обчислити ( у кормових одиницях ) поживність 1 кг таких кормів : трави конюшини, вико-вівсяного сіна, картоплі, кормових буряків, зерна кукурудзи, пшеничних висівок, збираного молока. Фактичне жировідкладення відповідно становить, г : 30, 68, 45, 18, 200, 113, 20.

ЗАВДАННЯ 2.Уточнити поживність люцернового сінажу при його вологості 59%. За даними таблиць поживність 1кг цього корму при вологості 55 % становить 0,35 корм.од.

ЗАВДАННЯ 3. За даними балансового досліду з молодняком великої рогатої худоби, поставленого за схемою диференційованого методу, встановлено, що тварина із спожитих 3 кг кормових буряків одержувала 8907 кДж енергії. Втрати енергії досліджуваним кормом становлять : з калом – 2953 кДж, сечею – 249 кДж, газами – 235 кДж. Обчислити кількість обмінної енергії в 1 кг кормових буряків та поживність їх в ЕКО.

ЗАВДАННЯ 4. Обчислити поживність 1 кг зерна кукурудзи в ЕКО для великої рогатої худоби, овець, свиней і птиці, якщо вміст обмінної енергії у кормі дорівнює відповідно 12800, 13660, 12900, 13820 кДж.

 

П О Р Я Д О К    В И К О Н А Н Н Я

Для виконання роботи користуватися практикумом.

В.К.Кононенко «Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин»

Київ, «Вища школа», 1999.

Таблиця для завдання 3.

 

Маса

корму

кг

Валова

енергія

кДж

Втрата енергії з виділеннями

Кдж

Обмінна енергія корму (кДж) масою, кг

Поживність 1 кг корму,

ЕКО

3

1

 

 

Після виконання практичного завдання студент повинен :

 

З Н А Т И :                                                                                В М І Т И :

1. Що таке вівсяна кормова одиниця?                      1. Оцінювати поживність

2. Що таке енергетична кормова одиниця?                  корму за кормовими                       

3. Що таке обмінна енергія?                                           одиницями.                             

 

 

Оцінка енергетичної поживності кормів

 

Оцінка енергетичної поживності кормів

1. Поняття про енергетичну поживність кормів (баланс азоту, вуглецю, енергії).

2. Способи оцінки поживності кормів.

3. Вівсяна кормова одиниця.

4. Оцінка загальної поживності за обмінною енергією.

         1. Перетравлення це тільки частина засвоєння поживних речовин корму тваринами. Не всі перетравлені речовини використовуються для життєдіяльності і утворення продукції. Частина з них у процесі обміну речовин виводиться з організму з рідкими і газоподібними виділеннями. Тому, щоб мати уявлення про поживність кормів, слід знати кінцеві результати годівлі, які виражаються в продуктивності тварин та їх фізіологічному стані. Тому поряд з оцінкою за перетравними поживними речовинами корми оцінюють за енергетичною поживністю.

         Енергетична поживність – це сумарна корисна дія поживних речовин на продуктивність тварин.

         Енергетична або загальна оцінка поживності кормів. Оцінюють за кормовою одиницею.

         2. Крохмальний еквівалент Кельнера.

         Проводив досліди на дорослих тваринах ВРХ. Визначав скільки відкладалось жиру і білка в тілі тварин при згодовуванні різних поживних речовин в чистому вигляді. Протягом двох періодів він вивчав баланс речовин і енергії при згодовуванні тваринам спочатку основного раціону, а потім цей же раціон з даванкою 1-2 кг поживних речовин. По змінах балансу азоту і вуглецю визначав відкладення жиру і білка.

         В результаті із 1 кг перетравленого білка в організмі утворилось 235 г жиру

                            із 1 кг крохмалю – 248 г жиру

                                      клітковини – 253 г

                                      цукор – 188 г

                                      жир – 474-598 г

         Кельнер вважав, що поживність кормів можна виразити одним показником. І тому вибрав крохмальний еквівалент, який показує скільком кілограмам крохмалю відповідає по продуктивній дії (жировідкладенню) 100 кг даного корму.

         крохмальний еквівалент вівса – 60

         Недоліки:   результати були перенесені на тварин інших видів (різні види                              тварин по різному засвоюють)

         У нас розроблена вівсяна кормова одиниця на основі дослідів Кельнера.

         Кормова одиниця – це 1 кг вівса середньої якості, при згодовуванні якого понад підтримуючий раціон у дорослого вола відкладається 150 г жиру.