К О Р М И
Корми поділяють на групи:
1.рослинні: зелені корми, грубі (сіно, солома), соковиті (силос, сінаж,
коренебульбоплоди), зернові (зерно злакових, бобових)
2. Корми тваринного походження: молоко незбиране, збиране, сироватка,
м'ясне борошно, м'ясо-кісткове борошно, рибне борошно)
3. Відходи технічного виробництва: борошномельного(висівки, зернова січка і
борошняний пил), масло екстракційного (макуха, шрот), крохмального, спиртового,
цукрового (жом, меляса)
4. комбікорми
5. Мінеральні корми (сіль, крейда та ін)
6. Протеїнові замінники
7.Вітамінні препарати, антибіотики та інші біостимулятори.
Зелені корми – це надземні частини рослини, що є добрим джерелом легкодоступних поживних
речовин для всіх сільськогосподарських тварин.
У зеленому кормі міститься від 60 до 80% води. В сухій речовині зеленого
корму 20-25% протеїну, 4-6% жиру, 35-50%БЕР, 9-11% сирої золи, 16% клітковини.
Поживність 1 кг
трави в середньому становить 0,18-0,20 к.од. і 14-18 г перетравного протеїну,
джерело каротину: в 1 кг
зеленого корму вміст каротину досягає 30-60 мг/кг.
Порівняно з іншими кормами він найповніше задовольняє потребу травоїдних
тварин.
Вартість одиниці поживних речовин зеленого корму нижча ніж інших кормів,
змінюється мінеральний склад рослин.
2. Значно коливається хімічний склад рослин залежно від сорту.
Зерно пшениці протеїну – 7-32%, ячмінь – 5-25%, кормові буряки, цукрові
буряки.
3. Вік або фаза в якій зібрано рослину.
Як правило, всі рослини в молодому віці багатші на воду, ніж у стиглому, в
їх сухій речовині більше протеїну, БЕР і мінеральних речовин, менше клітковини.
4.Спосіб збирання та умови зберігання.
Сушення кормів.
Сіно – чим швидше посохне, тим більше воно має поживність.
Трав'яне борошно – чим вище температура тим нижче вміст білку і вітамінів.
Зберігання кормів. Здатність кормів зберігатись без істотних змін протягом
тривалого часу залежить насамперед від ступеня життєдіяльності клітини,
вологості і хімічного складу корму. В кормах, у яких збереглися життєдіяльність
клітини (зерно, корені, бульби) при зберіганні відбуваються процеси дихання,
чим інтенсивніше дихають клітини, тим більші втрати поживних речовин при
зберіганні.
За поживною цінністю корми поділяють на концентровані, що містять в 1 кг маси більш як 0,6 к.од,
та об'ємисті, якщо в 1 кг
0,6 к.од і менше.
Для забезпечення тварин достатньою кількістю зеленого корму в господарствах
складають зелений конвейєр, що являє собою систему організації кормової
бази, за якої тварин забезпечують зеленими кормами безперервно і рівномірно з
ранньої весни до пізньої осені.
При організації зеленого конвейєра слід:
-
визначити потреби тварин кожного виду і групи в зеленій
масі
-
скласти баланс зелених кормів,
-
установити набір культур і розподілити їх за сторонами
використання,
-
визначити площу посівів кормових культур і місце
розміщення зеленого конвейєра.
Кормових рослин у зеленому конвейєрі має бути 5-8,
з них 2-3 багаторічні, 2-3 однорічні і 2 – баштанних або коренеплодів
Грубі корми – це об'ємисті корми, в
сухій речовині міститься понад 19% клітковини. Вони надають раціонам потрібного
об'єму, забезпечують нормальну роботу шлунку, сприятливо впливають на
всмоктування перетравних речовин з кишок в кров. При наявності грубих кормів у
передшлунках жуйних з допомогою бактерій відбувається інтенсивний біосинтез
найважливіших вітамінів групи В, незамінних амінокислот, а також утворюються
легкі жирні кислоти: оцтова, масляна, пропіонова (сприяє приросту маси молока)
Соковиті корми – рослинні корми з високим
вмістом води (65-92%), які мають невисоку загальну поживність (0,1-0,5 к.од.)
В сухій речовині містяться легкорозчинні вуглеводи (крохмаль, цукор).
Соковиті корми бідні на протеїн (1 – 1,5%),
клітковину (1 – 1,5%) і майже не містять жир. В золі є солі калію,
натрію, дуже мало кальцію і фосфору.
Соковиті корми багаті на вітаміни :
каротин, групи В , С. У протеїні соковитих кормів лізину і триптофану більше
ніж у зернових, макусі, шроті. Завдяки вмісту лізину соковиті корми сприятливо
діють на молочну продуктивність. З групи соковитих кормів значний процент
40-50% має силос.
Зернові корми. За хімічним складом
розрізняють зернові корми багаті на вуглеводи (зерно злакових), на білок (зерно
бобових), на жири (насіння олійних культур).
Злакові – протеїну 8 – 12%, жиру – 2-3, крохмалю 60-70%, мінеральні
речовини – 1,5-4%, перетравність 70, багато вітамінів В,С, немає Д,А,
неповноцінні білки.
Бобові – протеїну 20-35%, жиру 1-2%.
Корми тваринного походження багаті на повноцінний
білок, мінеральні речовини і добре перетравлюються. Корми тваринного походження
містять біологічно-цінний протеїн, фосфор, комплекс мікроелементів і вітаміни.
В раціонах вони становлять 5-10% загальної поживності.
Відходи технічного виробництва . При переробці
сільськогосподарської сировини залишається велика кількість відходів, які
використовують як корми.
Висівки – добрий концентрований корм для тварин усіх видів. До їх складу
входять розмелені оболонки зерна, домішки борошнистої речовини, а також зародки
зерна; поживність в середньому 0,71
к.од., 114 перетравний протеїн в 1
кг корму. Порівняно з зерном у висівках більше
мінеральних речовин, особливо фосфору. Згодовують коровам – 4-6 кг, коням – 2-3, свиням – 0,5 кг на добу.
Комбікорми (комбіновані корми)
Повно раціонні комбікорми – суміші концентрованих і грубих кормів з
добавкою вітамінів, мінеральних речовин.
Комбікорми-концентрати – суміші кормів, збагачені мінеральними речовинами,
вітамінами, антибіотиками. Вводять додатково в раціон до грубих і соковитих
кормів. Поживність 1 кг
комбікорму коливається від 0,85 к.од. до 1,05 к.од, перетравного протеїну 114 г.
Балансуючі кормові добавки – неоднорідна суміш подрібнених високобілкових
кормів і мікро добавок (вітамінів) БВД і БВМД.
Премікс – мікродобавка і наповнювач (вітаміни, солі мікроелементів,
антибіотики, амінокислоти). На 1 т вводять 10 кг преміксів.
Мінеральні корми. До мінеральних кормів
належать : кухонна сіль, крейда, різні фосфорно-кальцієві солі. Кухонна сіль –
хлорид натрію. Згодовують всім сільськогосподарським тваринам. Вона підвищує
смакові якості кормів і поліпшує апетит тварин. У середньому молочним коровам
дають 50-70 г,
ВРХ на відгодівлі – 40-60г, свиням дорослим – 30-40 г, коням – 20-40, вівцям –
10-15 г
на добу. Згодовують сіль у вигляді порошку або лизунця.
Крейду згодовують у суміші з концентрованими кормами при нестачах кальцію в
раціонах
При нестачах фосфору або одночасно кальцію і фосфору використовують
кісткове борошно, монокальційфосфат .
Протеїнові замінники . У раціонах тварин, особливо жуйних в період зимового утримання здебільшого не вистачає
протеїну, що приводить до порушення обміну речовин і зниження продуктивності
тварин. У раціон вводять хімічні небілкові азотовмістимі сполуки – карбамід
(сечовина).
Сечовина – синтетичний продукт, який містить 46% азоту, 1 г його еквівалентний 2,6 г протеїну. Згодовувати
карбамід ВРХ слід з 6-ти місячного віку.
Лактуючим коровам можна давати 15-20% від потреби у перетравному протеїні, але
не більш як 150 г
за добу, молодняку старше 6 місяців 40-50 г, вівцям -15-18, мол.овець старше 6 міс.- 8-12 г.
Вітамінні препарати, антибіотики,
біостимулятори.
Вітамінні препарати (А, В, В6, Д) виробляє промисловість. Вводять до раціону переважно з комбікормом.
Антибіотики – пригнічують ріст і розвиток хвороботворних мікробів, в
результаті підвищується приріст на 10-20%, затрати корму знижуються на 5% на 1 кг приросту. В основному використовують в
годівлі свиней і птиці, пеніцилін, біоміцин, стрептоміцин, а також кормові
препарати антибіотиків, які містять біологічно активну речовину – біовіт.
Біостимулятори – сприяють росту тварин, активізують роботу залоз і
посилюють діяльність ферментів. Препарати готують з печінки, селезінки. Вводять
під шкіру.
