Оцінка енергетичної поживності кормів

 

Оцінка енергетичної поживності кормів

1. Поняття про енергетичну поживність кормів (баланс азоту, вуглецю, енергії).

2. Способи оцінки поживності кормів.

3. Вівсяна кормова одиниця.

4. Оцінка загальної поживності за обмінною енергією.

         1. Перетравлення це тільки частина засвоєння поживних речовин корму тваринами. Не всі перетравлені речовини використовуються для життєдіяльності і утворення продукції. Частина з них у процесі обміну речовин виводиться з організму з рідкими і газоподібними виділеннями. Тому, щоб мати уявлення про поживність кормів, слід знати кінцеві результати годівлі, які виражаються в продуктивності тварин та їх фізіологічному стані. Тому поряд з оцінкою за перетравними поживними речовинами корми оцінюють за енергетичною поживністю.

         Енергетична поживність – це сумарна корисна дія поживних речовин на продуктивність тварин.

         Енергетична або загальна оцінка поживності кормів. Оцінюють за кормовою одиницею.

         2. Крохмальний еквівалент Кельнера.

         Проводив досліди на дорослих тваринах ВРХ. Визначав скільки відкладалось жиру і білка в тілі тварин при згодовуванні різних поживних речовин в чистому вигляді. Протягом двох періодів він вивчав баланс речовин і енергії при згодовуванні тваринам спочатку основного раціону, а потім цей же раціон з даванкою 1-2 кг поживних речовин. По змінах балансу азоту і вуглецю визначав відкладення жиру і білка.

         В результаті із 1 кг перетравленого білка в організмі утворилось 235 г жиру

                            із 1 кг крохмалю – 248 г жиру

                                      клітковини – 253 г

                                      цукор – 188 г

                                      жир – 474-598 г

         Кельнер вважав, що поживність кормів можна виразити одним показником. І тому вибрав крохмальний еквівалент, який показує скільком кілограмам крохмалю відповідає по продуктивній дії (жировідкладенню) 100 кг даного корму.

         крохмальний еквівалент вівса – 60

         Недоліки:   результати були перенесені на тварин інших видів (різні види                              тварин по різному засвоюють)

         У нас розроблена вівсяна кормова одиниця на основі дослідів Кельнера.

         Кормова одиниця – це 1 кг вівса середньої якості, при згодовуванні якого понад підтримуючий раціон у дорослого вола відкладається 150 г жиру.