Оцінка енергетичної поживності кормів

 

Оцінка енергетичної поживності кормів

1. Поняття про енергетичну поживність кормів (баланс азоту, вуглецю, енергії).

2. Способи оцінки поживності кормів.

3. Вівсяна кормова одиниця.

4. Оцінка загальної поживності за обмінною енергією.

         1. Перетравлення це тільки частина засвоєння поживних речовин корму тваринами. Не всі перетравлені речовини використовуються для життєдіяльності і утворення продукції. Частина з них у процесі обміну речовин виводиться з організму з рідкими і газоподібними виділеннями. Тому, щоб мати уявлення про поживність кормів, слід знати кінцеві результати годівлі, які виражаються в продуктивності тварин та їх фізіологічному стані. Тому поряд з оцінкою за перетравними поживними речовинами корми оцінюють за енергетичною поживністю.

         Енергетична поживність – це сумарна корисна дія поживних речовин на продуктивність тварин.

         Енергетична або загальна оцінка поживності кормів. Оцінюють за кормовою одиницею.

         2. Крохмальний еквівалент Кельнера.

         Проводив досліди на дорослих тваринах ВРХ. Визначав скільки відкладалось жиру і білка в тілі тварин при згодовуванні різних поживних речовин в чистому вигляді. Протягом двох періодів він вивчав баланс речовин і енергії при згодовуванні тваринам спочатку основного раціону, а потім цей же раціон з даванкою 1-2 кг поживних речовин. По змінах балансу азоту і вуглецю визначав відкладення жиру і білка.

         В результаті із 1 кг перетравленого білка в організмі утворилось 235 г жиру

                            із 1 кг крохмалю – 248 г жиру

                                      клітковини – 253 г

                                      цукор – 188 г

                                      жир – 474-598 г

         Кельнер вважав, що поживність кормів можна виразити одним показником. І тому вибрав крохмальний еквівалент, який показує скільком кілограмам крохмалю відповідає по продуктивній дії (жировідкладенню) 100 кг даного корму.

         крохмальний еквівалент вівса – 60

         Недоліки:   результати були перенесені на тварин інших видів (різні види                              тварин по різному засвоюють)

         У нас розроблена вівсяна кормова одиниця на основі дослідів Кельнера.

         Кормова одиниця – це 1 кг вівса середньої якості, при згодовуванні якого понад підтримуючий раціон у дорослого вола відкладається 150 г жиру.

 

 

Визначення перетравності поживних речовин.

ТЕМА: Визначення перетравності поживних речовин.

МЕТА: Навчитися визначити кількість  перетравлених речовин і навчитися вираховувати коефіцієнт перетравності поживних речовин корму.

 

ЗАВДАННЯ 1.Вирахувати коефіцієнт перетравності лучного сіна по слідуючих даних: вівця одержувала на добу 1,7 кг сіна, виділяла 2,25 кг калу.

ЗАВДАННЯ 2.Розрахувати кількість перетравлених речовин, отриманих з 1 га при урожаї :

Сіно лучне – 25 ц, сіно конюшинне – 40 ц, кукурудза на силос – 250 ц, буряки – 400 ц, зерно вівса – 12 ц, зерно ячменю – 25 ц.

 

П О Р Я Д О К    В И К О Н А Н Н Я

Для виконання роботи користуватися практикумом.

В.К.Кононенко «Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин»

Київ, «Вища школа», 1999.

ЗАВДАННЯ 1. Хімічний склад сіна і калу дані у таблиці ( % ).

 

Показники	Протеїн	Жир	Клітковина	БЕР
Сіно лучне Кал	8,45 2,84	2,55 1,04	25,45 10,20	42,0 11,65

 

Показники	Маса, кг	Протеїн,г	Жир	Клітковина	БЕР
Прийнято п.реч. з сіном	1,7
Виділено п.реч. з калом	2,25
Перетравилось к.п. %

 

Культура	Урожайність	Протеїн	Жир	Клітковина	БЕР

Оцінка кормів за перетравними поживними речовинами

 Оцінка кормів за перетравними поживними речовинами

1. Визначення перетравності поживних речовин кормів.

2. Поняття про коефіцієнт перетравності поживних речовин корму. Фактори, що впливають на перетравність кормів: вид тварин, порода, вік, якість і кількість корму, співвідношення кормів в раціоні, способи підготовки кормів до згодовування їх.

3. Поняття про  протеїнове відношення корму.

         1,2. Знати, що таке перетравність важливо для оцінки поживності кормів і організації правильної годівлі тварин. Від механічної, хімічної та біологічної дії поживні речовини корму розщеплюються у травному каналі тварин на простіші складові частини, які надходять у кровоносну та лімфатичну систему. Перетравність поживних речовин корму визначають як різницю між поживними речовинами, одержаними з кормом та виділеними з калом.

Приклад: корова одержала в раціоні 10 кг сухої речовини, а з калом виділила 3 кг, перетравність дорівнює 7 кг.

КП = к-сть перетравлених речовин / к-сть з'їджених речовин x 100%

         Перетравність залежить від виду тварини: жуйні (корови, вівці, кози) дуже добре перетравлюють рослинні корми, коні гірше, свині і птиця зовсім погано.

         Молоді тварини, у яких недостатньо розвинений апарат травлення, перетравлюють грубі корми гірше ніж дорослі.

         Кількість корму: великі даванки корму погано перетравлюються, шлунок перевантажується і корм не встигає просочитися ферментами і соками, внаслідок чого багато поживних речовин виходить з каловими масами.

         Склад кормової даванки: однобічний склад кормів знижує перетравність організму. Вміст клітковини більше за 25% сухої речовини знижує перетравність. Грубі корми тому повинні складати не менше 30% і не більше 60%.

         Способи підготовки кормів до згодовування: хімічна обробка (вапном, лугом); біологічна (дріжджі); пропарка (грубих корів); мелене зерно.

         3. На перетравність дуже впливає вміст протеїну в кормі. А ще більше цукрово-протеїнове відношення. Для нормального перетравлення корму в організмі жуйних тварин на 6-8 частин перетравних безазотистих речовин
(враховуючи жир х 2,25) має припадати не менше як одна частина перетравного протеїну. Для цього визначають протеїнове відношення за формулою

ПВ = п. клітковина + (п.жир х 2.25) + п. БЕР / п.протеїн

         Відношення поживних речовин у межах 1:6-1:8 називають середнім, менше як 1:6 – вузьким, більше як 1:8 – широким.

         Вузьке відношення характерне для кормів багатих протеїном.