ТЕМА: Корми і годівля бджіл.

 

1.Корми бджіл: мед, перга, падевий мед.

2.Потреба бджіл у кормах.

3.Способи підгодівлі бджіл.

         1. Життя бджоли дуже тісно пов’язане з рослинами. На відміну від інших тварин, використовуваних людиною, бджоли самі добувають собі корм і готують запаси на зиму. Більш того, вони самі переробляють корм і перетворюють нектар рослин в мед, а квіто-пилок – в пергу, тобто в продукти пригодні для довготривалого зберігання.

         Всі поживні речовини ( білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, частково воду), необхідні для власного живлення і вигодовування потомства, бджоли одержують з нектару, пилку.

         Мед – основне джерело енергетичних речовин для бджіл (вуглеводів і певною мірою мінеральних солей).

         Мед на 80% складається з сухої речовини і на 20% - води. Суха речовина на 20-40% складається з цукру, складного цукру сахарози. Нектар змішується з смолою бджоли (ферменти інвертаза і амілаза).

         Під впливом інвертази сахароза розщеплюється до простих цукрів : глюкозу і фруктозу, які дуже легко засвоюються організмом бджоли.

Амілаза розщеплює крохмаль до простих цукрів.

При споживанні квіткового меду в кишечнику бджоли нагромаджується 1-2% неперетравних решток.

Бджоли часто збирають інші солодкі речовини, особливо падь – солодкі виділення попелиці. В падевому меду міститься значно більше неперетравних і навіть токсичних решток. Токсичності йому надають солі калію. Падевий мед шкідливий для бджіл, особливо під час зимівлі. Споживання паді в зимовий період викликає у бджіл пронос, спалах нозематозу, а нерідко призводить і до загибелі. За зовнішнім виглядом і смаковими якостями важко розрізнити квітковий і падевий мед. Наявність паді в меді визначають визначають спеціальними аналізаторами, використовуючи вапняну воду або спирт. Мед на зиму найкраще заготовляти під час головного медозбору, тому що бджоли, збираючи нектар, в цей час не відвідують джерела паді. Навпаки, після закінчення медозбору, вони охоче заготовляють падь, соки плодів і ягід.

         В кормовому відношенні для бджіл нерівноцінний й різний квітковий мед. Той, що швидко кристалізується, погано споживається взимку і викликає у бджіл спрагу. В пошуках води вони вилітають з лотків і гинуть. Тому мед з вересу, гірчиці, ріпаку, свиріпи, а посушливим літом і соняшнику непридатний для зимівлі.

         Перга – складний і законсервований у комірках стільників квітковий пилок. Це бджолиний «хліб», основне для них джерело білків, жирів, мінеральних солей. У перзі міститься близько 20% білків, 20% вуглеводів, 4-15% жирів, 3-5% мінеральних солей, є різноманітні вітаміни, ферменти, гормони. Без перги бджолина сім’я не вирощує розплоду. Бджоли, які споживають суміш пилку різних видів, вирощують значно більше розплоду. Найкраща перга з ентомофільних рослин, менш – з анемофільних (вітрозапилюваних).

2. Потреба бджіл у кормах.

Бджоли самі заготовляють нектар і квітковий пилок, проводять їх первинну переробку і закладають на тривале зберігання. До того ж процес годівлі окремих особин сім’ї бджіл у цілому відбувається поза контролем людини.

На зиму слід залишати мед, принесений в період головного медозбору. В цей час при масовому цвітінні основних медоносних рослин в гнізді накопичується мед найбільш високої якості. Бджіл приваблює сильне виділення квітами нектару і бджоли в цей час як правило не збирають падь. По закінченні головного медозбору бджоли нерідко приносять падь і складають її з медом, можуть зробити його непридатним до зимівлі.

         Річну потребу в кормі визначають за кількістю корму, необхідного для підтримання життя дорослих особин сім’ї протягом року, вигодування розплоду, виділення воску, для льотної роботи бджіл.

         Визначаючи загальну потребу пасіки в кормовій базі додають ще кількість меду, яку планують відібрати як товарну продукцію.

         Досліди показують, що сім’ї бджіл нормальної сили протягом року витрачали 74-78 кг меду. При чому 28 кг (37%) витрачено в травні-липні (при вирощуванні найбільшої кількості розплоду).

За зимовий період (жовтень-березень) меду спожито 7,5кг (10% річної потреби в кормі). Тобто найбільше меду бджоли споживають в активний період життя.

         Показники ці, безумовно, орієнтовні. Залежать від: породи, сили сім’ї, погодно-кліматичний умов. Сильна бджолина сім’я приносить за сезон до 34 кг пилку, а на вирощування розплоду однією сім’єю бджіл витрачається 20-30 кг перги. Якщо не вистачає перги на зимово-весняний період – стримується ріст сімей і практично зовсім не використовувався весняний медозбір – на 15% менше розплоду.

І тому з осені необхідно в кожному вулику повинно бути 1-2 стільники з пергою в перерахунку на повний.

         Для виготовлення личинкового корму бджолам-годувальницям потрібна вода. Щоденна потреба бджолиної сім’ї у воді в весняний період становить в середньому 150 грам. Сильні сім’ї, особливо в жарку погоду, вносять у вулик до 450 грам води. Робота по заготівлі кормового меду зводиться головним чином до відбору і зберігання необхідної кількості рамок з медом. В кожній рамці (435 х 300 мм) залишаємо в вулику на зимівлю повинно бути в районах з довгою зимою 2,5 кг, в інших не менше 2 кг. Слід пам’ятати, що в рамці повністю зайнятої запечатаним медом знаходиться 3,5 кг меду.

3.Способи підгодівлі бджіл.

         Природа не завжди щедро обдаровує бджіл нектаром. Часом бувають неврожаї на нього. Шукаючи замінники меду, пасічники давно використовують цукор. За поживністю він переважає мед. Але це є чисто вуглеводистий корм, який не має інших поживних речовин. Тому він не придатний для вирощування розплоду і восковиділення.

         Чим більше цукру переробляють бджоли тим менше живуть. Особливо шкідливо для них переробка  великої кількості цукру восени. Переробка цукру відбувається не повністю і складений корм кристалізується у комірках. Бджоли  знесилені вароатозом і спрацьовані на переробці сиропу погано зимують. Отже, намагання збільшити вихід товарного меду за рахунок кормового й поповнити останній за рахунок цукро помилкове.

         Для згодовування сиропу існує багато типів годівниць різної місткості. Кращими вважають верхні, де корм зігрівається теплом, що надходить з гнізда, і завжди доступний бджолам. Роздають  сироп ввечері після закінчення льоту бджіл. Залежно від сили сім’ї відразу наливають по 2-4 л корму.

         Цукровий сироп 60% - концентрації (10кг сиропу дорівнює 6кг+4л). Сироп який залишився (45-40%) добавляють 70% оцтової есенції (на 10 кг цукру 4 см³ кислоти). Бджоли краще зимують. Жирове тіло бджіл розвинуто краще, вони більше вирощують весною розплоду. Підгодівля бджіл цукрово -медовим сиропом ранньої  весни. Корм канді (80кг цукрової пудри+19 кг рідкого теплого меду+ 1 літра питтєвої води).

         Кожній сім’ї можна дати 1-1,5 кг тіста у вигляді паляниці товщиною  біля 2 см (на протязі 10-15 днів бджоли її розбирають).

         Підгодівля бджіл білковим кормом весною.

         Коли вирощується багато розплоду необхідно багато білкового корму.

         Медо-пилковий корм (1кг пилку + 1 кг меду) – 200-300гр.

         Дають пекарські або пивні дріжджі. 0,5-1л сиропу (1:1) старанно розтирають 250 грам свіжих дріжджів. Одержану масу розбавляють сиропом до 5 літрів і переварюють, щоб убити дріжджі.